УРОКИ ПОСМІЮВАННЯ

Автор(и)

  • Ліна ЯРОШ Одеський національний політехнічний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2006.9.211554

Анотація

Розгляд відповідних контекстів допоможе висвітлити деякі сторони історії, де Бог давав уроки посміювання свого народу. У наш час це цікаво, зважаючи на ті різноріччя Старого Завіту, які склалися в християнській і іудейської традіції. Обидві зазначені релігії приймають Старий Завіт як Священного Письма. Розбіжність християнства і іудаїзму обумовлено різним розумінням центральної ідеї старозавітного Одкровення - очікування приходу Месії. Бог милостивий і тисячі років терпляче дає уроки свого народу. Процес релігійного виховання старозавітної людини завершився приходом на землю Спасителя, якого не дізналися багато. Християни і іудеї по-різному зрозуміли цю подію, і це розуміння знайшло вираження в релігійних догматах, що поділили людей за релігійною ознакою, що породжує ксенофобію. Іудейські священики розробили цілком язичницьке тлумачення Месії як земного царя богообраного народу, що випливає з буквального прочитання старозавітного одкровення, де цінність людини обумовлена точністю дотримання зовнішніх обрядових приписів.

##submission.downloads##

Опубліковано

2010-06-15

Номер

№ 9 (2006): СЕМАНТИЧНІ Й ГЕРМЕНЕВТИЧНІ ВИМІРИ СМІХУ

Розділ

СЕМАНТИКА І ГЕРМЕНЕВТИКА СМІХУ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Докса

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).