ЕСТЕТИЧНИЙ ХАРАКТЕР КОНЦЕПЦІЙ СМІШНОГО В АНТИЧНОСТІ (ЦИЦЕРОН І АРІСТОТЕЛЬ)
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2006.9.211559Анотація
Цицерон був одним з тих філософів, які, крім думок, філософських питань і відповідей на них, «збирали» і сміх, і сміх яких збирали інші люди. Сучасники і нащадки писали про незвичайну популярность цицероновскої дотепності. Його жарти збиралися і оформлялися в окремі збірники поряд з філософськими трактатами і політичними промовами, ставали надбанням римлян і поширювалися за межі Риму. Розроблена ним «теорія сміху» - одна з небагатьох подібних теорій, що дійшли до нас з античних часів. У роботах, присвячених історії розвитку естетичних категорій, Цицерон згадується в якості одного з авторитетів в області теорії комічного, поряд з Аристотелем.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Докса
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
