«ЕДІП» І ПРОСТІР СМИСЛІВ (СМІХ ЯК СМИСЛОВА МЕЖА ОБ'ЄКТИВАЦІЇ)
Анотація
Появление субъекта обычно связывают с античной мудростью. Деструкция исторического сознания лишь обостряет историческое зрение. Но ни одна из известных методологий не позволяет увидеть незримую границу объективации человека. Субъект – это схема, машина, топологический механизм для выявления истины познания и самовыражения. Точнее, это «маска» живого человека, по которой проходит граница познания (познающего и познаваемого). В классической ретроспективе она представляет собой границу демаркации мира разума и мира вещей как двух зеркально отражающих друг друга сфер, в которой абсолютно отсутствует кривизна (искажения) зеркала. Р. Рорти в «Зеркале природы» приближает к нам («увеличивает») эту границу в масштабах «неклассических зеркальных линз».
Посилання
Бергсон А. Смех // Бергсон А. Творческая эволюция. Материя и память.– Мн.: Харвест, 1999.– С. 1278–1404.
Делез Ж. Логика смысла // Делез Ж. Логика смысла. Фуко М. Theatrum
philosophicum.– М.: Раритет, Екатеринбург: Деловая книга, 1998.– С.10–440.
Маковецкий Е. А. Социальная аналитика ритма. Жиль Делез или о спасении.– СПб.: Изд-во СПбГУ, 2004.
Ясперс К. Общая психопатология.– М.: Практика, 1997.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).