СМІХ І ПАНУВАННЯ

Автор(и)

  • Сергій ПРОЛЕТАЄВ Інститут філософії ім Г. С. Сковороди, Україна

Анотація

Трохи ніяково говорити про сміх серйозно. Але робити з його обговорення забаву – теж доволі безглуздо. Від самого початку впевнюєшся: значно простіше у сміху перебувати, аніж про нього мислити. Передусім виникає питання методологічного ґатунку: що, власне, досягається осмисленням і аналізом сміху? Зрозуміло місце досліджень сміху як особливої емоційної реакції у психології. Так само не викликає сумніву розгляд сміху як культурного явища – його роль у конституюванні культурних диспозицій та оцінок, картини світу, людських взаємин є вочевидь вагомою. Має своє предметне поле і осмислену мету естетичний аналіз комічного: розмаїття жанрів комічного, художніх засобів, покликаних провокувати сміх; мистецьких цілей, що досягаються через сміх тощо. Не менш чітко сміх представлений як етичний феномен: є проблема його моральної виправданості, етичного навантаження і оцінки, ролі у самоусвідомленні та етосі особистості тощо.

##submission.downloads##

Опубліковано

2005-06-15

Номер

№ 7 (2005): ЛЮДИНА НА МЕЖІ СМІШНОГО І СЕРЙОЗНОГО

Розділ

МЕЖІ СМІШНОГО В БУТТІ ТА ПІЗНАННІ ЛЮДИНИ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).