ПРО ОДНУ КУМЕДНУ ТЕЛЕВІЗІЙНУ ЗАСТАВКУ, АБО ЧОМУ ХРИСТОС НІКОЛИ НЕ СМІЯВСЯ (ДЕКОНСТРУКЦІЯ МЕТАТЕКСТУ ГЕГЕЛЬ – КОЖЕВ – БАТАЙ)
Анотація
В одній недавній телепередачі про цирк показували двох акробатів, один з яких, лежачи на спині, ногами жонглював іншим. Після виконання трюку ведучий розпитував верхнього гімнаста, наскільки важко йому виконувати цей номер. Головну проблему артист вбачав тут в тому, щоб при сальто не ударитися пахом об ногу партнера. Ця відповідь насмішила всю студійну аудиторію, і я думаю, що посмішка з’явилась і на обличчях багатьох телеглядачів. Проте навряд чи хтось при цьому ледь посміхнувся би, якби мова йшла про травму голови, плеча або ноги. На подібну сміхову реакцію глядачів розраховано, якщо вже мова пішла про телевізію, і відома логотипова телезаставка передачі „Джентльмен- шоу”, де дві руки раптово знімають трусики, відкриваючи більярдні шари. Чому це так? Що лежить в основі подібних жартів?
Посилання
Батай Ж. Аллилуйя. Катехизис Диануса // Трактаты о любви.– М., 1994.– С. 158–172.
Батай Ж. Гегель, смерть и жертвоприношение // Танатография Эроса.– СПб., 1994.– С. 245–267.
Батай Ж. Из „Слез Эроса” // Танаграфия эроса.– М., 1994.– С. 271–308.
Деррида Ж. Невоздержанное гегельянство // Танатография Эроса.– СПб., 1994.– С. 133–175.
Кон И. С. Мужское тело в истории культуры.– М., 2003.
Фрейд З. Недовольство в культуре // Философские науки.– М., 1989.– № 1.– С. 92–101).
Фрейденберг О. М. Поэтика сюжета и жанра.– М., 1997.
Шелер М. Положення людини в космосі // Читанка з історії філософії. У 6-ти книгах.– Кн. 6.– Зарубіжна філософія ХХ століття.– Київ: Довіра.– 1993.– С. 146–152.).
Ямпольский М. Демон и Лабиринт. (Диаграммы, деформации, мимесис) // Новое литературное обозрение. Научное приложение.– М., 1996.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).