КОМІЧНА НОВЕЛЛА Н. А. ТЕФФІ: ОСОБЛИВОСТІ СЮЖЕТУ І КОМПОЗИЦІЇ
Анотація
Рубеж XIX–ХХ вв. в России – время небывалого расцвета комической литературы, характеризующейся идеей самоценности смеха. Выразительной линией на красочной и динамичной картине эпохи стало творчество Н. А. Тэффи (1872–1952), которая приобрела популярность среди российских читателей в 1910-х гг., когда один за другим были опубликованы сборники ее юмористических новелл. После революции 1917 г. Тэффи покинула родину, и ее имя было надолго предано забвению. Однако в последние десятилетия творчество писательницы снова вошло в сознание читательской аудитории: увидели свет многие ее произведения, стали известны мемуарные и архивные материалы, характеризующие личность и жизненный путь Тэффи, ее взаимоотношения с современниками. На сегодняшний день в России и за рубежом писательнице посвящено значительное количество научных работ (исследования Л. А. Спиридоновой, Д. Д. Николаева, Е. М. Трубиловой, Э. Нитраур, Э. Хейбер и др.). Однако изученность ее творчества представляется не настолько исчерпывающей, чтобы можно было в полной мере ощутить своеобразие наследия писательницы. Этим объясняется наше обращение к проблеме поэтики комического в ее прозе. Цель данной статьи состоит в том, чтобы показать особенности построения сюжета и композиции комических новелл, в которых показан типичный для творчества писательницы герой.
Посилання
Лотман Ю. М. О поэтах и поэзии.– СПб.: Искусство–СПБ, 1996.– 848 с.
Сухих И. Н. Проблемы поэтики А. П. Чехова.– Л.: ЛГУ, 1985.– 184 с.
Тамарченко Н. Д. Теория литературных родов и жанров. Эпика / Твер. гос. ун-т.– Тверь, 2001.– 72 с.
Тэффи Н. А. Демоническая женщина: рассказы.– М.: Дом, 1995.– 272 с.
Успенский Б. А. Поэтика композиции.– СПб.: Азбука, 2000.– 352 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
