ІРОНІЯ ІСТОРІЇ ТА ЛЕҐІТИМАЦІЙНА ПОЛІТИКА
Анотація
Легитимационная политика бессмысленна и нефункциональна, если при её осуществлении не учитывается фактор иронии истории. Легитимационная политика как социальный и политический институт возникает с появлением дифференциации общества, с институциализацией власти, политики, с образованием государства. В состав её основных функций входит объяснение, обоснование и оправдание власти и политики, создание благоприятных возможностей для деятельности политических субъектов. Сохранением своего господства, реализацией грандиозных планов мироустроения успешные правители были обязаны продуктивному функционированию легитимационной политики. И наоборот. Просчёты в проведении легитимационной политики заканчивались поражениями и утратой власти для недостаточно мудрых стяжателей прав на управление ходом истории. Одним из главных просчётов легитимационной политики является пренебрежение фактором иронии истории, которая означает радикальное несовпадение политического проекта с его реализацией на практике. Характер отношения к данному фактору является одним из критериев распознавания перспективной легитимационной политики от обреченной на провал.
Посилання
Гегель. Философия истории // Гегель. Сочинения.– Т. 8.– М.–Л.: Соцэкгиз, 1935.– 470 с.
Гегель. Лекции по истории философии. Книга вторая // Гегель. Сочинения.– Т. 10.– М.: Партиздат, 1932.– 454 с.
Дао-Дэ цзин, Ле-цзы, Гуань-цзы: Даосские каноны.– М.: Астрель; АСТ, 2002.– 542 с.
Лосев А. Ф. История античной эстетики. Итоги тысячелетнего развития. В 2 кн. Кн.2.– М.: АСТ, 2000.– 688 с.
Малявин В. В. О власти и мудрости // Искусство управления.– М.: Астрель; АСТ, 2003.– С. 4–48.
Нибур Р. Опыт интерпретации христианской этики // Христос и культура. Избранные труды Ричарда Нибура и Райнхольда Нибура.– М.: Юристъ, 1996.– С. 375–513.
Нибур Р. Почему Церковь не стоит на позициях пацифизма? // Христос и культура. Избранные труды Ричарда Нибура и Райнхольда Нибура. – М.: Юристъ, 1996.– С. 514–534.
Рябов С. Г. Державна влада: проблеми авторитету й легітимності.– К.: НІСД, 1996.– 124 с.
Хабермас Ю. Вовлечение другого. Очерки политической теории.– СПб: Наука, 2001.– 417 с.
Энгельс Ф. Вере Ивановне Засулич в Женеву (23 апреля 1885 г., Лондон) // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения.– Т. 36.– М.: Политиздат, 1964.– С. 259–264.
Buchanan A. Political Legitimacy and Democracy // Ethics.– Chicago, 2002.– Vol. 112, № 4.– Р. 689–719.
Franck T. M. The Power of Legitimacy among Nations. – New York; Oxford: Oxford University Press, 1990.– 312 p.
Héritier A. Elements of democratic legitimation in Europe: an alternative perspective // Journal of European Public Policy.– 1999.– Vol.6, № 2.– P. 269–282.
Höreth M. No way out for the beast? The unsolved legitimacy problem of European governance // Journal of European Public Policy.– 1999.– Vol.6, № 2.– P. 249–268.
Niebuhr R. The Irony of American History.– New York: Charles Scribners Sons, 1952.– 320 p.
Schaar J.H. Legitimacy in the modern state.– New Jersey, New Brunswick: Transaction Publishers, 1989.– 359 p.
Turner B.S. Nietzsche, Weber and the devaluation of politics: The problem of state legitimacy // Sociolоgical review.– Keele, 1982.– Vol. 30, № 3.– Р. 367–391.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
