№ 12 (2008): НІМЕЦЬКА ТРАДИЦІЯ В ФІЛОСОФІЇ, ГУМАНІТАРИСТИЦІ ТА КУЛЬТУРІ
Це видання є спільним проектом Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова і міського наукового товариства «Одеська гуманітарна традиція». Збірник наукових праць «Δόξα / Докса» має міждисциплінарний характер, редакційна колегія публікує статті, що містять результати наукових досліджень переважно у галузі філософії та філології. Кожен випуск присвячений окремій тематиці.
Випуск 12 присвячений вивченню німецької традиції у філософії, гуманітаристиці та культурі, котра створювалася впродовж віків зусиллями видатних діячів філософії, науки, мистецтва і становить на сьогодні ґрунтовну систему теоретичних принципів і положень, художніх ідей і форм, що не втрачають своєї значущості і продуктивної сили. Автори цього збірника доводять цей висновок своїми дослідженнями у різні способи, вдаючись до аналізу окремих вчень, витворів мистецтва, явищ культури, а також розглядаючи в сучасних філософських і наукових теоріях, в художній практиці реалізацію певних ідей і принципів німецької традиції.
В першому розділі «Ідеї німецької філософії як засади сучасної гуманітаристики» автори статей відкривають джерела багатьох змістових і методологічних положень сучасних гуманітарних наук у теоретичних положеннях німецької філософської традиції. Саме вона закладала принципи раціональності, що становлять тепер основи гуманітарного пізнання. І саме в ній формувалися теоретичні вчення, що ставали методологічним підґрунтям гуманітарним наукам. Автори розділу дослідили процес формування суб’єктивності в німецькій філософії, міркування філософів про природу філософського пізнання, історію онтології, віднайшли в німецькій традиції джерела біографічного методу і правової онтології, проаналізували процеси пошуків нових шляхів до сенсу світу через трансформацію ідей німецької філософської спадщини.
Статі другого розділу «Ідейні пошуки в німецькому філософському просторі» присвячені розгляду багатьох ідей, вчень, положень німецької філософії від середньовіччя до найсучаснишіх теорій. Автори пропонують оригінальні дослідження, самостійні висновки, що зумовлені часто нетрадиційним поглядом на класичні постаті. Так, критиці піддається шкільне прочитання Декарта і Ляйбніца, постать Геґеля розглядається в незвичному ресоматизаційному контексті. В статтях здійснено порівняльний аналіз ідей Флоренського і Ґете, німецького та українського романтизму, Вебера і Флоровського, наведені результати глибинних пошуків джерел певних філософських концепцій: трансцендентального критицизму Канта, сентименталізму як риси романтичного світогляду, концепції модерну Габермаса та інш.
Третій розділ «Мистецтво і мистецтвознавство як поле втілення німецьких традицій творчості і дослідження» розглядає різні художні тексти на підставі певних методологічних вимог і принципів німецької традиції. Так, тут аналізу підлягають середньовічний храм і книга, фольклорна оповідь і переклади поетичних творів, традиції німецької класичної драматургії і можливості біографічного методу в літературознавстві.
Розділ четвертиій «Німецька мова в компаративістському контексті» містить дві статті, що в них на підставі порівняльного аналізу наводяться висновки щодо функціонування фразеологізмів і щодо природи словотворчих мікрокатегорій у різних мовах.
В п’ятому розділі «Переклади» надруковані надані для нашого збірника перекладачами тексти, що не виходили друком раніше ані українською, ані російською мовами. По-перше, це статті німецьких романтиків, перекладені українською професором зі Львова Марією Кашубою, нашим давнім співробітником. Також це важливий текст Шляйермахера про герменевтику, що надав редколегії в своєму перекладі російською мовою наш вільнюський колега Андрій Лаврухін. Кияни запропонували переклад цікавої статті італійської дослідниці долі філософської герменевтики Ґадамера в Італії професора Донатели Ді Чезаре – в перекладі українською Вікторії Березіної. І, зрештою, ми друкуємо переклад Ольги Королькової статті нашого постійного автора, члена редколегії Мірко Вішке з Німеччини про критику Геґелем релігії.
Отже, цей випуск знайомить із текстами німецької філософської традиції різних періодів. Редколегія висловлює щиру вдячність київському філософу Вахтанґові Кебуладзе, що працює у лабораторії наукового перекладу, за надані консультації щодо сучасного написання українською мовою іноземних, в першу чергу німецьких, прізвищ. Ми сподіваємось, що для читачів нашого збірника цей випуск виявиться цікавим і корисним для їх наукових потреб виданням, що допоможе сформувати більш чітке уявлення про характер і потужність німецької філософської думки, про глибину і впливовість культурних і мистецьких традицій Німеччини.
Редакційна колегія
