№ 2(18) (2012)

СМІХ У СВІТІ КУЛЬТУРИ

Це видання є спільним проектом Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова і міського наукового товариства «Одеська гуманітарна традиція». Збірник наукових праць «Δόξα / Докса» має міждисциплінарний характер, редакційна колегія публікує статті, що містять результати наукових досліджень переважно у галузі філософії та філології. Кожен випуск присвячений окремій тематиці.

Випуск 18 «Сміх у світі культури» в черговий раз звертається до проблем сміху та сміхової культури. Він містить результати оригінальних досліджень авторів, що представляютьрізні ділянки знання  та  різні  їхні  аспекти:  філософію , культурологію , мистецтвознавство тощо.

Розділ 1 «Сміх і смішне в культурі» містить результати вивчення авторами різних аспектів рецепціїї сміхового у мистецтві та культурі взагалі. Віктор Левченко розглядає гносеологічні та соціальні причини смислового переформатування концептів «дотепність» і «гумор» в епоху раннього Європейського Модерну. Костянтин Райхерт проаналізував образ японця в «Tokio Jokio» – антияпонському мальованому роліку (1943 р.), тепер забороненому у США через явний расизм, де комічність зображення типового японця переслідувала серйозну мету дегуманізації образа ворога. Обравши проблему функцій сміху, обмежену у часі середніми віками, а у просторі – арабськими країнами,Ольга Єфимова торкнулася маловідомої теми «Іслам і гумор», в результаті чого нею були виявлені конкретні культурно-регіональні особливості комічних жанрів, а також те, яким чином бачать мусульманство деякі твори комічній літературі. Феномен так званого “червоного сміху” на матеріалі творчості Л. Андреєва та М. Волошіна досліджується в статті О. Соболевської. Середньовічні європейські твори сміхової культури із сатурналістичним «світопорядком навиворіт» – «Сказ про Кокань» (XII ст.) та «Страна Кокейн» (XIII ст.) стали предметом аналізу статті Олексія Ткаченка, який показав ефект «зниження» сприйняття історичного часу та його переривання у тогочасній свідомості. Певним чином дану тематику продовжило дослідження Аллою Поляковою поетики нонсенсу на основі творів Е.Ліра з розглядом його генезису, жанрових особливостей, сутності та виховних потенцій. Марина Столяр у цій збірці продовжила розробку проблеми зв’язку сакральних сенсів цирку та сакралізованих тоталітарних практик, котре конкретизувалось у питання про те, чи йдеться про їхню опозицію, або про конвенцію. У статті Олени Золотарьової зроблена спроба визначити роль танцювального шоуМайdан’s. За автором, Майdан’s є своєрідною зовнішньою формою молодіжного флешмобу, новітнім елементом карнавального життя України, ідея котрого зародилася на верхніх владних щаблях, але згодом була впроваджена у молодіжну субкультуру.

Другий розділ «Інтелектуальні та біографічні ремарки» містить текст Тетяни Чайки та Віктора Малахова, присвячений гумористичній складовій такої непересічної особистості, як Сергій Кримський. Напрацювавши значний матеріал з життєпису видатного українського філософа (натепер видано два томи вкрай цікавих матеріалів), авторське подружжя прослідкувало еволюцію сміха у Сергія Кримського від абсурду до гумору, який був своєрідною відповіддю на абсурдність буття. Олександр Кирилюк продовжив порівняльний аналіз концепцій О. Фрейденберг та В Проппа, раніше репрезентований у його монографіях та попередніх статтях, але тепер вже у площині підходу цих дослідників до визначення семіотичної функції ритуалізованого сміху та виявлення його фольклорно-етнографічних джерел.

Позитивно-іронічний есей Віктора Ополєва про жінок, кохання та логіку входить до третього розділу збірки «Наукові фейлетони», специфічна стилістика та предмет міркувань якого неможливо подати у короткому анонсі, тому радимо читачеві звернутися безпосередньо до авторського тексту.

В останньому, традиційному для «Докси», розділі «Переклади» друкується стаття німецького арт-критика Людвіґа Сейфарта з Берліна, що був визнаний 2007 р. кращим критиком Німеччини, надана нам автором і перекладена російською мовою Ліаною Кришевською: «За этим всегда прячется умная голова. Ирония, фальсификация и мораль» Редколегія сподівається, що всі читачі зможуть отримати величезну насолоду від міркувань наших авторів і здобути переконання в невмирущості сміху та його перебуванні по всіх усюдах.

Редакційна колегія

Весь випуск

Переглянути або завантажити весь випуск PDF

Зміст

СМІХ І СМІШНЕ В КУЛЬТУРІ

ДОТЕПНІСТЬ І ГУМОР: СТАНОВЛЕННЯ ФІЛОСОФСЬКИХ ТА ЕСТЕТИЧНИХ КОНЦЕПТІВ В ЕПОХУ МОДЕРНУ PDF (Русский)
Віктор Левченко 7-14
ОБРАЗ ЯПОНЦЯ У «TOKIO JOKIO» PDF (Русский)
Костянтин Райхерт 15-25
ФУНКЦІЇ СМІХУ У СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ АРАБСЬКОЇ КУЛЬТУРІ PDF (Русский)
Ольга Єфімова 26-36
СЕРЙОЗНЕ В СМІШНОМУ: ОБЛИЧЧЯ «КРАЇНИ КОКАНЬ» В КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ «ПЕРЕРИВАННЯ» ІСТОРИЧНОГО ЧАСУ В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ СВІДОМОСТІ PDF (Русский)
Олексій Ткаченко 37-43
МИСТЕЦТВО І ДЕМОН ЧЕРВОНОГО СМІХУ (маргіналії до роздумів М. Волошина) PDF (Русский)
Олена Соболевська 44-53
ПОЕТИКА НОНСЕНСУ: ГЕНЕЗИС, ЗНАЧЕННЯ, ВИХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ (на матеріалі творчості Е. Ліра) PDF
Алла Полякова 54-59
ЦИРК І РАДЯНСЬКІ ТОТАЛІТАРНІ ПРАКТИКИ PDF (Русский)
Марина Столяр 60-69
МАЙDAN’S ЯК КАРНАВАЛІЗАЦИЯ ПОЛИТИКИ PDF (Русский)
Олена Золотарьова 70-78

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ БІОГРАФІЧНІ РЕМАРКИ

СМІХ СЕРГІЯ КРИМСЬКОГО: ВІД АБСУРДУ ДО ГУМОРУ PDF (Русский)
Тетяна Чайка, Віктор Малахов 80-88
СМІХ В ТЕОРІЯХ О. М. ФРЕЙДЕНБЕРГ ТА В. Я. ПРОППА (УНІВЕРСАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ) PDF
Олександр Кирилюк 89-99

НАУКОВІ ФЕЙЛЕТОНИ

ЕССЕ: ПРО НИХ, ПРО ЛЮБОВ І ЛОГІКУ. Досвід позитивної іронії PDF (Русский)
Віктор Ополев 101-107